- відповідальність
- —————————————————————————————відповіда́льністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… … Український тлумачний словник
дисциплінарна відповідальність — дисциплинарная ответственность disciplinary liability disziplinarische Verantwortlichkeit відповідальність робітників і службовців за порушення трудової дисципліни, яке виражається у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи … Гірничий енциклопедичний словник
безвідповідальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самовідповідальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безвідповідальність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідповідальний 1) … Український тлумачний словник
відповідальність — [в ідпов іда/л н іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
адміністративна відповідальність — административная ответственность administrative responsibility administrative Verantwortung вид юридичної відповідальності, причиною якої є адміністративне правопорушення. Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності за… … Гірничий енциклопедичний словник
товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не… … Глосарій термінів фондового ринку
відповідальний — а, е. 1) Такий, на якого покладено відповідальність за яку небудь ділянку роботи, справу тощо. •• Відповіда/льна осо/ба фізична або юридична особа, яка несе відповідальність за певні дії чи цінності. 2) Особливо важливий, дуже серйозний … Український тлумачний словник
відповідати — а/ю, а/єш, недок., відпові/сти/, і/м, іси/; мин. ч. відпові/в, віла/. віло/; мн. відповіли/; док. 1) неперех. Давати комусь відповідь на питання, звертання тощо. || Писати відповідь на лист. 2) перех. і без додатка. Розповідати вчителеві… … Український тлумачний словник